Основи гри та нарахування очок

Усі вважають, що американський футбол – це гра, де «стадо» перекачених дядьків ламають один одному кістки за один , чи то м’яч, чи то диню.

Насправді американський футбол є досить непростою грою. На полі зустрічається як і у європейському футболі дві команди. Кожна команда у свою чергу поділяється на гравців команди нападу (Offense Team) та команду захисту (Defense Team). У випадку пробиття філдголу (Field-Goal), екстрапойнту (додаткова спроба після реалізованого тачдауну), та в де-яких інших ігрових ситуаціях на поле виходить спеціальна команда (Special Team).

Одночасно на полі команда може мати тільки 11 гравців: коли команда нападає – на полі знаходяться 11 гравців нападу, коли захищається – то 11 гравців захисту.

Під час нападу команда повинна набрати залікові очки.

Тачдаун (touchdown) – команда нападу здобуває, коли заносить м’яч до залікової зони (End Zone) суперника за допомогою пасових (pass play) чи бігових (run play) комбінацій, і заробляє 6 очок.

Не кожна може здобути відразу тачдаун. Для цього їй дається чотири спроби (down), щоб здобути право на парший даун (1-st down) -  тобто чергові 4 спроби. Право на перший даун дається команді тільки у тому випадку, коли гравці нападу менше ніж за чотири спроби проходять 10 ярдів, і більше, від точки, де було розіграно перший даун.

Наприклад: за перший даун команда здобула три ярди, у другому всього два ярди, у третьому знову три ярди, та тільки у четвертому дауні напад спромігся здобути рятівні 3 ярди. Рятівними вони є тому що сума ярдів за всі чотири спроби дорівнює 11, а це означає, що команда має право на перший даун. Якби нападу не вистачило б  за чотири спроби навіть одного сантиметра до 10 ярдів, м’яч перейшов би до команди суперника.

Також з гри, команда яка ніяк не може здобути тачдаун, хоча близько наблизилась до ендової зони суперника, може пробивати філд-гол. У цій ситуації на поле виходить спец команда. Гравець відпасовує м’яч до іншого гравця нападу, який встановлює його на землю, притримуючи однією рукою. А гравець, який називається кіккер пробиває його по воротах. У випадку забитого голу команда здобуває 3 очки.

Інколи і команда захисту може здобути очки для своєї команди, коли захисники перехоплюють невдалий пас, або піднімають з землі втрачений (випущений) м’яч та заносить його як тачдаун. Коли захисники зупиняють гравця з м’ячем у ендовій зоні нападу, то це називається сейфті (safety), і команді нараховується 2 очки.

Але не завжди команді нападу вдається здобути перший даун за чотири спроби, тому інколи у 4-му дауні на поле виходить спец команда, яка пробиває пант (punt), відправляючи м’яч чим подалі на сторону команди захисту. Тоді команди міняються свої склади (напад на захист, і навпаки). Так як м’яч було відправлено ближче до ендової зони суперника, команда що пробивала пант, випускає команду захисту, і має більше шансів дотиснути суперника до їх ендової зони і здобути сейфті, або навіть занести тачдаун.

Наприклад: команда знаходиться, на 30 ярдах своєї половини поля, і ніяк не може просуватися вглиб поля суперника. Тому тренер вирішую, що бкоманда пробивала пант. Вдало виконавши пант (м’яч зупинено на 15 ярдах на половині суперника), команді захисту залишається дотиснути команду нападу до їхньої ендової зони. Хоча у випадку агресивної гри захисту, напад суперника також у четвертому дауні може пробивати пант. Тоді гра набуває певної сталості та напруги. Адже м’яч завжди буде знаходитьись близько до залікової зони тієї чи іншої команди.

Цей приклад ще раз показує, що американський футбол є досить не простою грою. Адже щоб команда здобула де-кілька ярдів витрачається дуже багато зусиль та навичок, які гравці команди здобувають наполегливою працею на тренуваннях. Велику роль також у цьому відіграє тренер, адже його вміння швидко приймати відповідальні рішення та застосовуючи певну тактику та стратегію мати постійну перевагу над своїм опонентом.